diana_ledi: (влучно)
Дослідження від Дмитра Калинчука [livejournal.com profile] dragon_zaporizh

Похмурого ранку 29 січня 1918 року біля станції Крути почався бій, якому судилося стати наріжним каменем
української міфології Визвольних змагань. Вже за два місяці, під час
урочистого поховання були уперше сказані слова про українські Фермопіли і
про небувалу самопожертву бійців Студентського куреня Січових
стрільців. Пишаючись героїзмом студентів, урядовці тоді й словом не
обмовилися про ще живих реальних героїв Крут – юнаків (курсантів) 1-ї
Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького....

... Те що найбільш чисельною і боєздатною українською частиною під
Крутами були київські курсанти – нині для дослідників бою не секрет.
Проте відкритим лишається питання – як сталося так, що за відсутністю
інших військових частин, у бій були послані «юнаки», тобто майбутні
офіцери?


http://dragon-zaporizh.livejournal.com/2754.html

і резюме автора у коментах:

Хлопчики самі обрали свою долю.
Могли б демобілізуватися як усі - і нахто б їх не пам"ятав. Але вони обрали битися - і тепер ми шануємо їх як героїв.

А те що їхні лідери виявилися не готові до більшовицького наступу - ну так то ж соціалісти, ідейні товарищі більшовиків. Вони ж щиро повірили гаслам червоних про право націй на самовизначення.
Треба було пам"ятати фразу Бісмарка, що будь яка угода з Росією (будь-якою) не варта навіть паперу на якому вона написана.
diana_ledi: (Зима)
- А, это мой друг. - сказала я, покивав.
- Ой, да что у тебя все друзья? - удивился мой собеседник.
- Не все, почему все? - возразила я. - Но некоторых сильных друзей я отхватить успела.

чего и вам желаю.
И это был запев, не очень в тему, но эффекту для.

Мой друг Дмитро Калинчук.
И мне бы написать пост другим языком, родным, тем самым, посредством которого мы с моим другом общаемся всегда.
Но пост мой читают люди сугубо русскоязычные (в том числе), так что, Дим, извини, поговорим по-русски.

Першою по Миколаївській площі прогарцювала кінна сотня – браві вершники у темно-синіх кубанських черкесках та смушкових шапках з довгими чорними шликами. За ними крокували бійці піших куренів – у сірих шинелях, сірих башликах та чорних шапках-кубанках. Старшини* салютували шаблями. Обличчя вояків сяяли задиркуватими посмішками.
- Крок! Крок! Кро-ком руш!
- Хлопці! От молодці!
- Боже! Ну проста гвардія єго вєлічества!
- Ой Маша, пасматрі какой мілий афіцер?!
- Диви! Диви, Сеню. Диви, пан шаблею махнув!
Командир полку полковник Петро Болбочан разом зі старшинами свого штабу стояв біля командувача корпусу. Він із задоволенням милувався виправкою своїх козаків. Горда статура командира підтверджувала впевненість у силі та злагодженості ввіреної йому військової частини. Цей настрій передавався у натовп. Люди раділи знову, і з іще сильнішою заповзятістю вітали вояків-запорожців.


О Болбочане мой друг может говорить до изнеможения - слушателей, конечно. Другу-то что станется? Он приостановится, кофе хлебнёт, и нову песню запоёт.
Песни его, как правило, исторические, и слушать их вкусно. Дима подаёт слушателям историю смачно, "на пальцах", с обязательной привязкой к сегодняшнему дню - то-есть, причины, следствия и страшное понятие ЦИКЛИЧНОСТЬ Димкой проработаны давно.

В Новом году Дмитрий планирует начинать выдавать главы романа.
рабочее название "Заколот проти Петлюри"
Охватываемый период - декабрь 1918-го - февраль 1919-го

article_16651

Читать и спорить - до хрипоты, до драки - можно на Дурдоме http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/16651.phtml

а с некоторых пор можно и в ЖЖ http://dragon-zaporizh.livejournal.com/profile

Встречайте, прошу и рекомендую френдить.
Очень рекомендую. Поскольку это именно я сагитировала Дмитрия Калинчука, упрямого фейсбуковца, захватить крылом своего обаяния и нашу старую добрую площадку - так вы уж встретьте талантливого друга моего хорошо. Не подведите меня, пожалуйста.
Пожмите его лапу крепким френдёжным рукопожатием, разведите у него в комментах спор о спорном историческом времени, на описание которого он замахнулся.
И вообще - покажите ему, что у нас здесь тоже бывает классно.
И даже иногда веселее, чем на их Фейсбуках и Дурдомах.

Прошу к столу!
Вскипело!
Роман пошёл.
Первая глава http://dragon-zaporizh.livejournal.com/1180.html
diana_ledi: (тень)
Завтра вечером - свечи в окнах.
Это красиво.
И это страшно.

Это страшно красиво - ехать по городу, и видеть свечи в окнах.
В первый раз ставить свечу трудно, как всё, что в первый раз - но иначе никак.
Для тех, кто понимает и помнит.

... они не понимают.
И это хорошо. Мне радостно, что в них нет этого. Им не рассказывали это в детстве обязательной страшной сказкой на ночь.
За их плечами нет этого бесконечного кладбища - дядьев, тёть, бабушек и дедушек - у которых не получилось стать дядьями и тётями, бабушками и дедушками.
Им не дали пожить.
У каждого есть за плечами кладбище своего рода - но такое массовое, наверное, есть только у евреев.
евреи тоже ставят свечи в окнах, я слышала...

Это для своих.
Чтобы не заблудились, пришли к своим, давно уже ставшим старыми по сравнению с теми неслучившимися тётями и дядьями, которые умерли детьми однажды. Когда смерть была хозяйкой в доме, за порогом, на улице, за селом, за городом...

... мы понимаем.
Они не поймут.
И это, наверное, хорошо. Им легче жить.
Нам труднее. На наших плечах тяжесть миллионов жизней, которые не случились.

Когда они в очередной раз начнут кричать, что у них было то же самое - спросите их о дне, когда зажигают свечи.
О единственном дне, когда свои мёртвые идут к своим живым.

Потому что там, где были миллионы наглых, быстрых и массовых смертей СВОИХ - там обязательно будут свечи в окнах.
В один день в году.
И это логично.

Это обязательная часть похожих, в принципе, человеческих культурных традиций - свет в окне есть сигнал своим.
Не заблудись.
Мы здесь, мы помним.

Где свечи тех, кто кричит о своих миллионах умерших нагло, массово и ни за что? - их нет.
Наши свечи - в окнах.
Наша память - в огнях свечей.
Их память где? - её нет. А так не бывает, чтобы массовые смерти были, а памяти не сохранилось.
Значит, и не было такого - быстро, нагло, массово, и ни за что.

Как им объяснять? - только наглядно. Иначе понять невозможно.
Но наглядно - жестоко. Поголодай недели две, тогда поймёшь.
Неееет... Не поймёшь. Не всё так просто, погоди.
Чтобы понять до конца - надо поголодать с детьми совместно, со своими кровными детьми, с грудными опять же.
Со стариками.
С беременной женой.
Как желать людям этой наглядности?
Нельзя желать такое, даже для понимания.
Поэтому я рада, что они не понимают.
Не дай Бог вам такого - непонимающие.
Не дай Бог...

На большой перемене Сапожников завтрак достал - два куска булки, а внутри яичница, белые лохмотья. Шишкин сказал:
- Ну-ка дай.
- На, - сказал Сапожников и отдал завтрак. Ну, все сразу поняли - телок. Шишкин откусил, пожевал и сказал:
- Без масла сухо.
И через весь класс шарах бутерброд, об стенку возле классной доски. Все смотрят. Сапожников пошел за бутербродом, нагнулся, а ему пенделя. Но он все же на ногах устоял, бутерброд поднял, яичницу, обкусанную шишкинскими зубами, двумя пальцами взял, в фанерный ящик - урну выкинул, а, хлеб сложил и к Шишкину вернулся.
- Попроси, прощенья, - сказал Сапожников.
Все смотрят.
- Я? - спросил Шишкин.
- Ты.
Шишкин ему еще пенделя. Учитель в класс входит:
- В чем дело? Все по местам.

Read more... )
diana_ledi: (очки)
Львівське обласне та міське управління освіти отримали від Міністерства освіти й науки, молоді та спорту листа, яким їм фактично заборонили використовувати два львівські посібники з історії – для 5-х та 11-х класів

Якщо ж ці посібники й далі лежатимуть на учнівських партах, директори навчальних закладів нестимуть персональну відповідальність за такі порушення, йдеться у листі. Використовувати ці книжки можна, лише якщо вони матимуть гриф Міністерства освіти. Міські ж посадовці пояснюють: це додаткова література, нею можна користуватися.

Історики припускають, що львівські підручники не сподобалися міністрові Табачнику через їх проукраїнський зміст. Адже на цих сторінках немає «білих плям», які були у міністерській книжці. Ідеться про Голодомор, УПА, український визвольний рух, Помаранчеву революцію та події сучасної України, такі як прийняття «мовного закону».


http://www.032.ua/article/209660

Письмо такое есть. Только что о нём рассказала КИЕВСКИЙ преподаватель -

- ЗАПРЕЩАЕТСЯ ГОВОРИТЬ НА УРОКАХ И ЛЕКЦИЯХ О ГОЛОДОМОРЕ И УПА - ПОД СТРАХОМ УВОЛЬНЕНИЯ


Кто-то видел этот циркуляр?

ну, вот так чтобы - чёрным по белому.
Запрещается.
Не было ни Голодомора, ни УПА.
Под страхом увольнения.
diana_ledi: (Шляпа)
и плавным сниманием шляпы...

Классная картинка для привлечения внимания

thumbnail.php

http://texty.org.ua/pg/news/movchun/read/41264/Bunt_Jevropy_Jak_na_Zahodi_vojujut_iz?a_offset=

А ты был прав, Дракон...
А только чуть ошибся в прогнозах - всё закручивается гораздо быстрее.

Блин, мне теперь жалко, что я не конспектировала наши беседы, чтобы хоты бы тезисно выкладывать их у себя в жж.
Такой прозрачной и чёткой аналитики, какой владеешь ты - ещё поискать

в стране, где честная аналитика никому и нахрен не нужна.
Со злостью и восхищением - твоя Леди.

Дракон здесь
http://www.echo.msk.ru/blog/dmytro_kalynchuk/
http://tyzhden.ua/Author/35/Publications/

живёт здесь
http://www.facebook.com/dmitro.vovnyanko

и здесь
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/16152.phtml#main_comments_comment_988956
diana_ledi: (очки)
3 ноября - Расстрелянное Возрождение

интересную статью дала [livejournal.com profile] magdalena_kiew, спасибо.

3 листопада 1937 року стало чорним днем в історії української нації. Саме в цей день радянська репресивна машина знищила сотні Геніїв Українського Народу.

Саме в цей день Українське Відродження стало – розстріляним.

... Основними складниками новітньої еліти її світогляду був бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. В більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу. За їх зовнішньою «радянськістю» ховалися глибокі пошуки й запити.

Але тоталітарна система не терпить ніякої свободи. В тому числі – і свободи нації.

Комуністичний терор 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, зупинив на злеті, перервав, відсунув у часі на десятиліття розвиток української культури, літератури, розвиток української нації, як цілісного організму. Значна частина української інтелігенції, молодих талановитих письменників, поетів, діячів культури, науки та мистецтва загинула в сталінських тюрмах і канцтаборах.

1932-1933 року, разом із голодомором, цим етноцидом українського народу розпочались і репресії проти української духовної еліти. Почались масові арешти. Так, у 1934 році, репресій зазнали 97 із 193 членів Спілки письменників України. Були заарештовані і згодом розстріляні Г. Косинка, Д. Фельковський, К. Буревій, М. Зеров, Л. Гомін.


http://berest.blogspot.com/2008/11/blog-post.html
diana_ledi: (глазки)
Ну, і нарешті фото від того ж автора
від Сотника, який насправді є (відкрию вам страшенну таємницю) Віктором Круком,
якого піарити треба бєспощадно, бо робота його постійна і безвідмовна, буває він скрізь і всюди, знімає багато цікавого, і - скок на мопеда - знову сідає до інтернету, аби викласти (фото, звісно), залити (відео, конечно), показати нам те, до чого наші ноги не добігли, руки не дійшли, задниця не піднялась.
Віват.

З задоволенням переглядаю фотографії

ХОДИ ГЕРОЇВ НА ЧЕСТЬ 70-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ УПА

сьогодні, Київ.

216436_600

http://sotnyk.livejournal.com/430131.html

http://www.facebook.com/media/set/?set=a.534850189865377.139179.100000212019597&type=1
diana_ledi: (глазки)
І Сотник нарешті зліз, скажімо, з дзвіниці, копнув голову професора Доуеля, яка закрила йому півпанорами, включив мотори чергового мотосрєдства, і домчав до інтернету.

Маємо сотників звіт

http://sotnyk.livejournal.com/429012.html?mode=reply#add_comment

Я вам скажу - я дуже люблю це свято.
І кожної осені я прискіпливо у нього вглядуюсь.
Вдивляюсь я у коменти.
У заголовки.
Ну, і також в ті чергові зіг-хайлі дивні фото, які час від часу кочують інтернетом по тому.

Сьогодні мені чогось не вистачало, замислилась...
А!
Ну да!
А де наші звичайні зіг-хайлі від дідусів з домальованими зіг-хайлями вусами?
Хто там був? Коліться - било дєло?

тим часом Сотник дав ще й відео



http://sotnyk.livejournal.com/429285.html?mode=reply#add_comment

Read more... )
diana_ledi: (очки)
Репортаж від Олекси

http://4ornobile.livejournal.com/329313.html

20121014165259

на заголовок я завтикала: "На Покров националисты с размахом отметили 70-летие создания УПА"
Не, ну а чо - всё правильно...

:)
diana_ledi: (хохлосрач)
Сотник, видершись на дзвіницю Софіївської, транслює нам:

- Михайлівська площа заповнена вщент, але хвоста колони я ще не бачу. Люди йдуть і йдуть. Димовухи димлять, мать, балуються наші ультраправі, міліція реагує стримано. Увечері будуть фоти й відео.

Побажаємо [livejournal.com profile] sotnyk успіху, позаздримо тим, хто зараз знаходиться на Михайлівській.
Принаймні я заздрю.
а вам кажу так, як треба казати:
- Слава Україні!

прим
пряма трансляція - http://www.svoboda.org.ua/
diana_ledi: (влучно)
http://reznichenko-d.livejournal.com/308507.html

начало здесь http://reznichenko-d.livejournal.com/308418.html
а также (несколько более обобщённо) здесь http://reznichenko-d.livejournal.com/307802.html

и далее сегодня - всё, что вы хотели узнать о Украине, но стеснялись спросить.
diana_ledi: (хохлосрач)
Настолько много людей, что улица Владимирская практически перекрыта участниками Марша. На весь переход напротив Красного корпуса постелен огромный флаг. Движение транспорта по улице Владимирской остановилось. Людей ОЧЕНЬ много.
(телефонном от участника)

Владимирская от Толстого до бульвара Шевченко полностью заполнена людьми. Митинг только начался, а с разных направлений подтягиваются еще колонны.

(телефоном от участника)


от [livejournal.com profile] don_katalan

У меня сообщение от [livejournal.com profile] sotnyk:
(по телефону)
- Людей страшенно багато, як ніколи. Людей, що прийшли на марш УПА, вже не вміщає сквер. Буде хода - спробуємо порахувати. І сфотографувати. Якщо хтось потримає над апаратурою парасолю.

Думками з вами.
Потримайте над Сотниковою апаратурою парасолю.
Чекаємо на фото.
diana_ledi: (профиль)
Я всегда восхищалась этой женщиной.
Понятно, что на её пути было множество скрытых дорожек и скелетов в шкафах. Понятно, что политика такого уровня чистой не бывает (политика вообще чистой не бывает)
Но нельзя было не восхищаться - как восхищаюсь я, убеждённая анти-феминистка, силой этих женщин. Этих единиц женщин, являющихся более мужчинами, чем самые храбрые и сильные мужчины.

Автор не зря проводит явные (и неявные) параллели между родной страной этой женщины и Украиной.
А я? - я, понимая все грязи и пакости нашей белой королевы, не могу не восхищаться. Как восхищаюсь я чёрной королевой, описанной в материале автора.

Королевы, понимаете?
К ним можно относиться по-разному - но восхищению всегда там будет место.
Потому что королевы - они обычно идут по жизни и политике как квинтэссенция женщины - но ведут себя при этом как мужчины.

поправка.
Понятно, что всяко бывает. Бывает, что и бабское пролезет. Ну да в ком из мужчин не пролезает бабское, опять же?
И даже чаще и грязнее, беспомощнее, чем в этих... королевах.


427f4809448cf8c768eb2af729ef0ddbd8b7021e

http://umma.org.ua/ru/article/publications/2012/09/25/359
diana_ledi: (Шляпа)
Недавно обрела френда и очень радуюсь.
Люблю эти сети в Сети - сети, приносящие такой улов, таких рыбок и даже иногда опытных рыбаков.

Люблю расследования.
Сама расследовала в своё время, помню азарт копания в книгах, картах и документах. Хочу снова в азарте выйти на след, ползти пузом по карте, расстеленной на полу, идти по тропам осеннего леса, весеннего города, зимней степи, да что там, ах... - отмечать изменения в топографии, привязываться к местности, видеть развалины или останки ям и траншей, и нос по ветру, и запах тления давно забытых мертвецов в ноздри, а запах придуманных мертвецов заставляет морщиться...
ах, люди, что вам, мало мертвецов, что вы плодите их и умножаете в воображении вашем?..

... однако, расследования кабинетные люблю ещё больше.
Кабинетные расследования - вот сила ума, мощность интернета, подчёркиваюие жирной чертой тезис, что рукописи не горят, нет-нет...

Похоже, френд мой новый тоже это любит.
Заглавие моего поста - цитата из него.
Ещё цитат:

В мире есть 2 принципа сосуществования: И-И и ИЛИ-ИЛИ. Белый цвет состоит из "радуги", и если из 7-ми цветов радуги убрать хотя бы один, то уже белого не получим. Важен и нужен И синий, И красный, и.т.д. Нас, (жителей бывшего СССР) воспитывали в 2х полюсной системе ИЛИ-ИЛИ. Где есть только белое и черное, только + или - , без полутонов.И третьего не дано.
Внутри этой системы есть МЫ-абсолютное добро. и ОНИ (враги- абсолютное зло). А значит, -"кто не с нами, тот против нас", "если враг не сдается, то его уничтожают"...
Но.
Если крокодил съел твоего врага, это ещё не значит, что он твой друг. Он просто проголодался.


Это не о крокодилах, а о нас - достаточно вчитаться.
О прочтении истории, критическом подходе ко всему, утверждаемому ею.
Об инструментах тоже, а как же.

Можно еще сравнить так: Двое что то считают по одинаковым формулам.
К примеру расчитывают несущую способность фермы моста.
Одному с детства объяснили, что "пи"=3,14. А другой убежден, что "пи"=7,45.
Вся цепочка дальнейших вычислений правильная и у первого и у второго. А результаты разные.
Причем при встрече. эти двое будут долго выяснять где тут сбой, и никому из них не приходит в голову спросить у второго, :"Слушай, кореш, а сколько в цифрах у тебя "пи"?
Для обоих настолько очевидно, что в этом то они одинаковые, (в понимании "пи"), что безуспешно ищут неувязки в последствиях, а не в причине.


http://mysliwiec.livejournal.com/5819.html

Но вернусь к расследованию.
Небольшое расследование от моего уважаемого френда, озаглавленное

КОМЕДИЮ ПРОДЕЛАЛИ ОНИ С ПОЛНЫМ ЛЕГКОМЫСЛИЕМ, ОСКОРБИВ СКРОМНЫЙ ПРАХ НИКОМУ НЕ ВЕДОМЫХ ПОКОЙНИКОВ

о мифических донецких спартанцах 1941-го года

В 2010 году в Чабанке под Одессой был сооружен "мемориал 412 батареи".
Сам мемориал расположен СЛЕВА от дороги НА СКЛОНЕ БАЛКИ на расстоянии метров 400 от батареи, и на нем написано:

-«ЗДЕСЬ в ночь на 25 августа 1941 года 250 донецких ШАХТЕРОВ остановили наступление фашистов на Одессу и пали смертью храбрых»


А что там было, и были ли шахтёры-храбрецы на самом деле - здесь

http://mysliwiec.livejournal.com/628583.html
diana_ledi: (влучно)
Ещё по теме бЕндеровцев и паче, и туда же, и тем же пестом в ту же ступу, и сколько можно, но тем не менее...

вынос из комментов - адский ад в Харькове
http://diana-ledi.livejournal.com/930953.html?thread=19729033#t19729033

подробности под катом, потому что фу.

Read more... )
diana_ledi: (радость)
Ох, какая прелесть!
Ох, чтоб я была так здорова. как сейчас, после просмотра этого ролика.
Россияне, френды мои - скажите, вы действительно такое кушаете?
И какими ложками - полными, или так, в скептицизме? - вопрос мой задан не просто так. Вопрос мой полон недоумения.
Потому что я, знаете ли, не смотрю ваших новостей.
А тут зачем-то окунулась, с подачи френда http://dbox800.livejournal.com/25276.html
и чтоб он тоже был здоров, ну где это видано, давать ТАКОЕ с утра???

- Канешна, эта пакаление васпитывается в духе разжигания межнацианальной вражды... - как бы говорят вам в этом ролике чистыми и честными устами эксперта.

ПЯТЬ МИНУТ НЕНАВИСТИ так назвал френд этот ролик.
ну, тут иначе и не скажешь.



... вопрос о ложках меня тревожит. Так как вы кушаете ЭТО, полными ложками, или вилками, или вообще не смотрите?
А, френды мои из России?
diana_ledi: (бабка добрая)
С благодарностью и восхищением я начинаю публикацию особо дорогих мне фотографий.
Да, это опять Руина. И это Украина как она есть.
И пусть заткнутся все, кто говорит о погибании Украины, о том, как задавят новые банлитские законы всё украинское - а вот вам!
Две запорожских девочки. Русскоговорящие в быту - легко перешедшие на украинский в рамках игры - а там все легко переходили, и русскоговорящие, и украинским владеющие, и даже, говорят, был москвич, вообще фанат, конечно, Украины - по украински шпарил без толмача, хотя посла российского и отыгрывал.

b48s6ffUb_g

И это так далеко от шароварничества, а близко к любви. К уважению. К гордости - ну да, мы Украина.

Но в этих публикациях речь пойдёт в первую очередь о тех, кто откликнулся на мою просьбу поделиться украинскими народными нарядами.
О тех, кто сохранил их, трепетно и уважительно перебирая бабушкины сундуки, рассматривая немыслимо нежную и тонкую эту ручную работу, обучался этому и копировал в новых вещах.

Люблю их умные руки.
Руки, делающие такое - сейчас и здесь - что и бабкам, прабабкам не стыдно было бы за своих современных учениц.

На батрачке Хвеське (слева) - хустка от [livejournal.com profile] tawropola, современная работа
Сорочка від шаленого [livejournal.com profile] pisistrat - то ли девятнадцатій, то ли начало двадцатого века. Скриню своєї жінки не пожалів заради такого діла, дяка йому і жіночці його. І діточкам йогойним здоровлячка.
А ничо так батрачка Хвеська у шинку працювала, не в чорному тілі.

А ось і хазяйка її, шинкарка, справа - вдова, на жаль. Ганна Найдибіда.
Трохи відьмовством балувалась, ну то таке - яка вдова не балується?

(між іншим і по життю - та Ганна і є моя невістка. Пишаюсь нею абсолютно.)

Хустка - від того ж шаленого [livejournal.com profile] pisistrat
Сорочка й прикраси - мамо моя рідна, це ж автентика! - від [livejournal.com profile] tana_sribna шістнадцяте сторіччя. Бабина скриня.
Я не знаю, якою любов"ю, якою повагою треба закачувати своє серце, щоб зберегти це все, передане із покоління в покоління.

Про [livejournal.com profile] tana_sribna скажу окремо.
Треба йти до її журналу, треба дивитись на ті вишукані речі, які створюють розумні руки тієї Тані.
Особисто я замовляю їй сорочку для чоловіка. давно вимагає вишиванку.
І що за козак без вишиванки? - навіть такий підтоптаний козак, як мій.
:)

А далі буде.
Хто проти? - грізно питаю.

А ось ще вам Ганни, нашої шинкарки.
Плахта і черевички - від тієї ж чарівної [livejournal.com profile] tana_sribna

Read more... )

РУЇНА

Aug. 8th, 2012 04:30 pm
diana_ledi: (Default)
окончание.
которое плавно переходит в самое начало. Фотограф грозится завалить нас фотографиями, а это всё было так, первые ласточки.
ну, мы не звери.
Ещё пару десятков фотосессий выставим и будет.

V_vXOlnN6zM

pb7EIFTn7O0

U_y4Zaqyqvc

Read more... )

РУЇНА

Aug. 8th, 2012 03:41 pm
diana_ledi: (бабка добрая)
В продолжение к предыдущим постам и в назидание потомкам. Там люди за Украину сражались, не хухры-мухры.

Фотографии от Ириен Луганской.

gcvU-fZXyuM

nxSptnU6zaM

EbJNlY2t_bA

Read more... )

РУЇНА

Aug. 8th, 2012 03:28 pm
diana_ledi: (Default)
Дядечку, я ж казала - вони там усі очєнь і очєнь.

Это был эпиграф. Дядечко поймёт. Он у нас всегда шуткує так.
Об остальном - предполагается, что мои читатели знают, о чём идёт речь.
Но тут мы опять в топе повисли, поэтому мало ди, вдруг незнающих гостей занесёт - намекаю.
Полигонная ролевая игра "РУЇНА"
Фотографии от Ириен Луганской.
в основном.

1a_YhiUAYko

original

qYQvaOjH45g

Read more... )

Profile

diana_ledi: (Default)
diana_ledi

July 2013

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617 181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 17th, 2025 02:02 am
Powered by Dreamwidth Studios