Поясню. У нас у багатьох силах «частково вагітні». ВО Свобода не виключення. Ще кілька років тому Свобода нараховувала всього лише кілька тисяч, партія не була представлена ні в місцевих радах, ні в національному парламенті. Рейтинг партії, на яку витрачається мільйони доларів на рік (офіси по всій країні, акції, допомога лікарням, дитбудинкам, постраждалим від повені тощо.. а які дорогі у них сайти! – все це шалені гроші), почав стрімко зростати. Партія вже представлена у великій кількості місцевих рад, замайоріла можливість представництва в парламенті. Тому до лав Свободи почали вступати люди, які «просто так» не вступили б туди. Навіть почали вступати цілі відділення окремих партій, в тому числі більш поміркованих. Нагадаю. У 98 році партія Тягнибока просилась до блоку «Національний Фронт» (куди входив КУН). Там їм відмовили із-за радикального націоналізму (тоді вони створили блок «Менше слів»). Тепер читаю: якесь районне відділення КУН колективно вступило до лав Свободи. Не треба навіть шукати далеко причину – тому що місцевій Свободі світить попадання в місцеві парламенти.
Пригадую середину 90-х рр.. Тоді вони заявляли приблизно таке: при СССР нашим ворогами були комуністи, тепер – націонал-демократи і ліберали. Ключковський, Пинзеник, Чорновіл, Лавринович, Косів, Коліушко – ось були найголовніші їхні вороги! Але аж ніяк не комуністи чи олігархи.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2009-12-28 04:49 pm (UTC)Поясню.
У нас у багатьох силах «частково вагітні». ВО Свобода не виключення.
Ще кілька років тому Свобода нараховувала всього лише кілька тисяч, партія не була представлена ні в місцевих радах, ні в національному парламенті.
Рейтинг партії, на яку витрачається мільйони доларів на рік (офіси по всій країні, акції, допомога лікарням, дитбудинкам, постраждалим від повені тощо.. а які дорогі у них сайти! – все це шалені гроші), почав стрімко зростати. Партія вже представлена у великій кількості місцевих рад, замайоріла можливість представництва в парламенті.
Тому до лав Свободи почали вступати люди, які «просто так» не вступили б туди. Навіть почали вступати цілі відділення окремих партій, в тому числі більш поміркованих.
Нагадаю. У 98 році партія Тягнибока просилась до блоку «Національний Фронт» (куди входив КУН). Там їм відмовили із-за радикального націоналізму (тоді вони створили блок «Менше слів»).
Тепер читаю: якесь районне відділення КУН колективно вступило до лав Свободи. Не треба навіть шукати далеко причину – тому що місцевій Свободі світить попадання в місцеві парламенти.
Пригадую середину 90-х рр..
Тоді вони заявляли приблизно таке: при СССР нашим ворогами були комуністи, тепер – націонал-демократи і ліберали.
Ключковський, Пинзеник, Чорновіл, Лавринович, Косів, Коліушко – ось були найголовніші їхні вороги! Але аж ніяк не комуністи чи олігархи.