РУЇНА. (шо, опять???)
Aug. 15th, 2012 12:13 pmС благодарностью и восхищением я начинаю публикацию особо дорогих мне фотографий.
Да, это опять Руина. И это Украина как она есть.
И пусть заткнутся все, кто говорит о погибании Украины, о том, как задавят новые банлитские законы всё украинское - а вот вам!
Две запорожских девочки. Русскоговорящие в быту - легко перешедшие на украинский в рамках игры - а там все легко переходили, и русскоговорящие, и украинским владеющие, и даже, говорят, был москвич, вообще фанат, конечно, Украины - по украински шпарил без толмача, хотя посла российского и отыгрывал.

И это так далеко от шароварничества, а близко к любви. К уважению. К гордости - ну да, мы Украина.
Но в этих публикациях речь пойдёт в первую очередь о тех, кто откликнулся на мою просьбу поделиться украинскими народными нарядами.
О тех, кто сохранил их, трепетно и уважительно перебирая бабушкины сундуки, рассматривая немыслимо нежную и тонкую эту ручную работу, обучался этому и копировал в новых вещах.
Люблю их умные руки.
Руки, делающие такое - сейчас и здесь - что и бабкам, прабабкам не стыдно было бы за своих современных учениц.
На батрачке Хвеське (слева) - хустка от
tawropola, современная работа
Сорочка від шаленого
pisistrat - то ли девятнадцатій, то ли начало двадцатого века. Скриню своєї жінки не пожалів заради такого діла, дяка йому і жіночці його. І діточкам йогойним здоровлячка.
А ничо так батрачка Хвеська у шинку працювала, не в чорному тілі.
А ось і хазяйка її, шинкарка, справа - вдова, на жаль. Ганна Найдибіда.
Трохи відьмовством балувалась, ну то таке - яка вдова не балується?
(між іншим і по життю - та Ганна і є моя невістка. Пишаюсь нею абсолютно.)
Хустка - від того ж шаленого
pisistrat
Сорочка й прикраси - мамо моя рідна, це ж автентика! - від
tana_sribna шістнадцяте сторіччя. Бабина скриня.
Я не знаю, якою любов"ю, якою повагою треба закачувати своє серце, щоб зберегти це все, передане із покоління в покоління.
Про
tana_sribna скажу окремо.
Треба йти до її журналу, треба дивитись на ті вишукані речі, які створюють розумні руки тієї Тані.
Особисто я замовляю їй сорочку для чоловіка. давно вимагає вишиванку.
І що за козак без вишиванки? - навіть такий підтоптаний козак, як мій.
:)
А далі буде.
Хто проти? - грізно питаю.
А ось ще вам Ганни, нашої шинкарки.
Плахта і черевички - від тієї ж чарівної
tana_sribna
( Read more... )
Да, это опять Руина. И это Украина как она есть.
И пусть заткнутся все, кто говорит о погибании Украины, о том, как задавят новые банлитские законы всё украинское - а вот вам!
Две запорожских девочки. Русскоговорящие в быту - легко перешедшие на украинский в рамках игры - а там все легко переходили, и русскоговорящие, и украинским владеющие, и даже, говорят, был москвич, вообще фанат, конечно, Украины - по украински шпарил без толмача, хотя посла российского и отыгрывал.

И это так далеко от шароварничества, а близко к любви. К уважению. К гордости - ну да, мы Украина.
Но в этих публикациях речь пойдёт в первую очередь о тех, кто откликнулся на мою просьбу поделиться украинскими народными нарядами.
О тех, кто сохранил их, трепетно и уважительно перебирая бабушкины сундуки, рассматривая немыслимо нежную и тонкую эту ручную работу, обучался этому и копировал в новых вещах.
Люблю их умные руки.
Руки, делающие такое - сейчас и здесь - что и бабкам, прабабкам не стыдно было бы за своих современных учениц.
На батрачке Хвеське (слева) - хустка от
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Сорочка від шаленого
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
А ничо так батрачка Хвеська у шинку працювала, не в чорному тілі.
А ось і хазяйка її, шинкарка, справа - вдова, на жаль. Ганна Найдибіда.
Трохи відьмовством балувалась, ну то таке - яка вдова не балується?
(між іншим і по життю - та Ганна і є моя невістка. Пишаюсь нею абсолютно.)
Хустка - від того ж шаленого
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Сорочка й прикраси - мамо моя рідна, це ж автентика! - від
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Я не знаю, якою любов"ю, якою повагою треба закачувати своє серце, щоб зберегти це все, передане із покоління в покоління.
Про
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Треба йти до її журналу, треба дивитись на ті вишукані речі, які створюють розумні руки тієї Тані.
Особисто я замовляю їй сорочку для чоловіка. давно вимагає вишиванку.
І що за козак без вишиванки? - навіть такий підтоптаний козак, як мій.
:)
А далі буде.
Хто проти? - грізно питаю.
А ось ще вам Ганни, нашої шинкарки.
Плахта і черевички - від тієї ж чарівної
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
( Read more... )