РУЇНА. (шо, опять???)

[diana_ledi]

С благодарностью и восхищением я начинаю публикацию особо дорогих мне фотографий.
Да, это опять Руина. И это Украина как она есть.
И пусть заткнутся все, кто говорит о погибании Украины, о том, как задавят новые банлитские законы всё украинское - а вот вам!
Две запорожских девочки. Русскоговорящие в быту - легко перешедшие на украинский в рамках игры - а там все легко переходили, и русскоговорящие, и украинским владеющие, и даже, говорят, был москвич, вообще фанат, конечно, Украины - по украински шпарил без толмача, хотя посла российского и отыгрывал.



И это так далеко от шароварничества, а близко к любви. К уважению. К гордости - ну да, мы Украина.

Но в этих публикациях речь пойдёт в первую очередь о тех, кто откликнулся на мою просьбу поделиться украинскими народными нарядами.
О тех, кто сохранил их, трепетно и уважительно перебирая бабушкины сундуки, рассматривая немыслимо нежную и тонкую эту ручную работу, обучался этому и копировал в новых вещах.

Люблю их умные руки.
Руки, делающие такое - сейчас и здесь - что и бабкам, прабабкам не стыдно было бы за своих современных учениц.

На батрачке Хвеське (слева) - хустка от tawropola, современная работа
Сорочка від шаленого pisistrat - то ли девятнадцатій, то ли начало двадцатого века. Скриню своєї жінки не пожалів заради такого діла, дяка йому і жіночці його. І діточкам йогойним здоровлячка.
А ничо так батрачка Хвеська у шинку працювала, не в чорному тілі.

А ось і хазяйка її, шинкарка, справа - вдова, на жаль. Ганна Найдибіда.
Трохи відьмовством балувалась, ну то таке - яка вдова не балується?

(між іншим і по життю - та Ганна і є моя невістка. Пишаюсь нею абсолютно.)

Хустка - від того ж шаленого pisistrat
Сорочка й прикраси - мамо моя рідна, це ж автентика! - від tana_sribna шістнадцяте сторіччя. Бабина скриня.
Я не знаю, якою любов"ю, якою повагою треба закачувати своє серце, щоб зберегти це все, передане із покоління в покоління.

Про tana_sribna скажу окремо.
Треба йти до її журналу, треба дивитись на ті вишукані речі, які створюють розумні руки тієї Тані.
Особисто я замовляю їй сорочку для чоловіка. давно вимагає вишиванку.
І що за козак без вишиванки? - навіть такий підтоптаний козак, як мій.
:)

А далі буде.
Хто проти? - грізно питаю.

А ось ще вам Ганни, нашої шинкарки.
Плахта і черевички - від тієї ж чарівної tana_sribna







он ручку як по царськи-властно витягує.
А що ви думали, шинок тримати - то не жарти.



А тут і чоловік зайшли. Скажем так - внє ігри.
Скажем так - по життю.
Главмастєр кушать захотєлі.

Comments

[faliko.livejournal.com]

Ох и гарненькі шинкарочки вийшли! Особливо передостання подобається.

[drago-sumy.livejournal.com]

красуні, ясочки. Перлинові голубоньки. Вертілися, мов дзижчики. Вже й на ноги припадали, а вертілися, завжди привітні були. І прийдеш - аж соромно стає. Думав, то ти втомився, а як побачиш - у якому стані вони льотають - то й підбереся.

ЯКИЙ ЖЕЖ В НИХ БОРЩ!!!!
Уклін за той цілющий борщ.

[tawropola.livejournal.com]

уточнение: то не современная работа, то просто фабричное полотно)
но в таком ракурсе и правда смотрится весьма органично)))

[lenacab.livejournal.com]

Дуже все гарно у вас там було, справжньо!
А Тана ваша Срiбна - це просто супер! Дякую.

О, це добре..

[pisistrat.livejournal.com]

..наших показують. Як повіла моя племінничка Юлька з Жовкви на питання -що це ти робиш?
-Вишиваю сорочку коханому.
-Нашо?
-Бо дуже хочу заміж! :) :)

[ogilvy74.livejournal.com]

Народ мій є, народ мій завжди буде
Ніхто не перекреслить мій народ
Пощезнуть всі перевертні, приблуди
І орди завойовників-заброд

Ви, байстрюки катів осатанілих
Не забувайте, виродки, ніде
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

[tana-sribna.livejournal.com]

Только увидела пост, спасибо, приятно!