Я знаю Макарових, якби вет сказав їм, шо у цього пса шансів немає і він вмира - вони б похнюпились, але собаку приспали б.
Вет сказав - шанси є.
Думаю, що знаю відповідь. Та мабуть і ви знаєте. Треба лише уявно помінятися місцями із тією істотою, яка вам отаким чином трапилася. В когось такі роздуми займають певний час. А в людей, які хоч раз у халепу попадали такі роздуми часу на займають взагалі.
Я не знаю, яке ваше ставлення до віри, проте сьогодні свято, то я скажу із прив"язкою до віри. Усі ми божі творіння і всі під Богом ходимо. Тільки в людей, якщо їм пагано, ще якийсь шанс є, дещо більший аніж у пса. А в псів - майже ніяких. "оставить там где нашли" - це не внутрішня жорстокість, вибачте. Це дещо на грані між огидою та заспокоюванням лінощів душі своєї "і так помре, краще не буду на себе брати тривогу за когось іншого". Не знаю, як ви до цього ставитеся, а я вважаю, що людина, яка так робить втрачає саме свою людскість. Бо якщо вже так не хочеться щоб істота страждала, тоді треба зібратися і позбавити її страждань самому, не відходячи від місця. А ось це вже внутрішня жорстокість.
Вибачте за такий емоційний коментар. Це не є спробою роздути конфлікт або образити вас особисто, просто моє ставлення до ситуації.
З Різдвом Вас.